Рост, ВВП та споживання енергії: податки на енергію та нова економічна модель?


Поділіться цією статтею з друзями:

Енергія та економічне зростання: КОРОТКИЙ РЕЗЮМЕ! Ремі Гиле. 3 і остання частина: податки на енергію.

Прочитайте 2ere частина.

Податки на паливо

Традиційно, паливний бізнес є благом для урядів, які знаходять значний дохід бюджету та стратегічний важіль, що дозволяє їм підтримувати або іншим чином обмежувати таку або таку діяльність ...

Податки на паливо в усьому світі (% від вартості на насосі):

Порівняння податків на нафтопродукти в світі

Рейтинг у порядку зменшення (джерело OECD / 2006)

Дізнайтеся більше про оподаткування та маржа нафти у Франції.

Винятки!

Але поки ми ще в Чиказької конвенції після Другої світової війни і розвитку повітряного транспорту забороненого оподаткування гасу (доступно медитувати, коли ви знаєте, споживання літакових кг захитається 10 раз ніж поїзд!)
Інші сектори діяльності також пов'язані з податковими, циклічними, частковими тощо ... Це, наприклад, приклад риболовлі, сільське господарство, таксі ...
Він також використовує податкові пільги для початку розвитку того чи іншого сектору виробництва нафтових замінників: рослинної олії, етанолу ...
Ми зараз бачимо, що кінець цих податкових відшкодувань та різні податкові пільги можуть бути небезпечними для виживання енергоресурсів (наприклад, німецького диестеру та біоетанолу)

L’enjeu de la taxe « carbone »

La taxe carbone (ou taxe CO2) est, dans son concept, et avec d’autres « écotaxes », une taxe destinée à couvrir les frais induits par les nuisances du CO2 et, dans le même temps, à favoriser les options pour les énergies alternatives renouvelables.
Таким чином, рішення про запровадження податку на вуглецеві зараз стає глобальним питанням, оскільки це може вплинути на еволюцію парникового ефекту, який ми можемо побачити, що всі наслідки на вершині один одного, породжує кліматичне обурення, яке прискорює (набагато перевищує найбільш песимістичні прогнози, що складаються менш за 10 років!).
Pour le transport terrestre, on comprendra que la taxe carbone pourrait être « récoltée » aux différents passages douaniers et ainsi servir de régulateur aux échanges internationaux, donc au bout du compte, pourrait avoir un double impact : direct, écologique –sa première raison d’être- mais aussi social, avec ses répercussions indirectes sur les délocalisations et autres transports de marchandises…

Читач цікавиться Вуглекислий податок зможе прочитати цю дискусію.

Ріст і енергія: динамічний аспект

L’évaluation des années de consommation « restantes » vue dans частина 1 був зроблений на основі споживання 2005. Але ми більше не можемо ігнорувати поява нових економічних держав (Китай, Індія, Бразилія ...), з подвійною цифрою зростанням протягом десяти років по відношенню до Китаю (хоча сьогодні ключових умови ця країна, як і будь-який інший, його амбіції цілі!).

а) Збільшення споживання нафти в різних частинах світу між 1965 та 2003 (джерело: б.п.).

еволюція споживання нафти по регіонах у світі

Споживання нафти в різних частинах світу між 1965 та 2003 (джерело: bp).

(б) Еволюція споживання нафти в Китаї.

еволюція та історія споживання нафти в Китаї

Споживання нафти в Китаї починаючи з 40 років (джерело: б.п.).

Він був помножений на 11 за 38 років!

висновок; і тепер ... що ми будемо робити?

Bien sûr, vouloir faire mieux, inscrire notre démarche individuelle et collective dans le sens de ce que nous croyons être notre « mieux-être » perdurera : c’est un défi spécifique à l’intelligence, à la nature humaine !
Mais ne plus appuyer nos choix stratégiques sur l’existence de la manne des énergies fossiles gracieusement offerte par Dame Nature est devenu un impératif environnemental… qui nous contraint, dès aujourd’hui, à aller vers un autre modèle de développement (On pourra consulter l’article de Rémi Guillet « Plaidoyer pour une autre croissance » sur le site des éditions l’Harmattan).

Probablement contraint par les circonstances plus que par choix délibéré nous devrons de plus en plus produire l’énergie dont nous aurons besoin pour relever nos défis ou plus précisément nous devrons investir, construire, exploiter des infrastructures ayant à produire une énergie réputée « propre ». Ceci en lieu et place d’une énergie préexistante, longtemps offerte et à profusion.

Mais cette « conversion » ne sera pas gratuite au sens économique : une nouvelle « charge » figurera au bilan de nos activités…Pour les adeptes du profit, celui-ci sera -toutes choses égales par ailleurs- amoindri d’autant, la production de richesses capitalistiques réduite d’autant…

Цілком імовірно, що це перетворення буде менш легким у прийнятті, оскільки це призведе до зростання, яке цінується як (дуже?) Помірне в порівнянні з тим, що спостерігалося наприкінці минулого століття.

При цьому з'являються нові питання про реальний інтерес глобалізованих обмінів про все (наприклад про йогурт, який подорожує 9000 км, перш ніж прийти на нашу тарілку!).
Cette conversion aura cependant son versant ensoleillé : compte tenu de ce que vont devenir les coûts du transport, beaucoup moins de délocalisation seront à craindre, les vertus de proximité entre production et consommation seront redorées ! « Manufacturer » une part importante de l’énergie dont nous aurons besoin devrait (normalement) constituer un nouveau et bienvenu gisement d’emplois !

Au final, la question qui nous semble aujourd’hui être la plus pertinente concerne les modalités du « passage » du modèle actuel au modèle suivant. Ce dernier devant intégrer la rareté là où il y avait abondance, donc beaucoup plus économe, en eau, en énergie, devant engendrer et répondre à des défis radicalement nouveaux.

Ce ne sera pas le fait de couper l’eau la durée du brossage des dents, l’extinction de tous les feux quand on dort qui suffiront : si c’est mieux que rien, nous craignons que ces « petits gestes » nous donnent bonne conscience et en cela l’endorme !



Les discours politiques nous enjoignent de rejoindre le business du « développement durable ». Mais il s’agit d’un business comme un autre dans la mesure où on y adjoint le même défi de rentabilité, de profitabilité, avec les mêmes difficultés à réussir…dans un contexte de mondialisation, de délocalisation, d’iniquité (que penser de panneaux solaires made in China et installés en Provence ?).

Plus généralement, les discours officiels sur le « changement climatique » restent plutôt rassurants (peuvent-ils être autres ?) Nous aurions encore 15 ans pour réagir dit-on ! Mais cela fait déjà au moins 10 ans qu’on le dit : c’est comme l’horizon qui avance comme nous marchons !

Отже, нам ще доведеться чекати 15 років, щоб розглянути деякі важливі зміни!
Non ! Il faut prendre le problème à bras le corps…et partout, dès aujourd’hui ! Donc trouver une formulation ou un encadrement aux enjeux économiques pour que le monde s’inscrive « naturellement » dans « l’après pétrole ». Pour être plus explicite, nous allons changer notre propre formulation pour déclarer qu’il nous faut désormais remplacer le « défi économique traditionnel » par un « défi sociétal », marquant ainsi notre volonté d’aller vers un modèle de développement plus humaniste, plus équitable, visant un meilleur partage dans l’espace et dans le temps, au sein d’une même génération, avec les générations suivantes, marquant notre volonté de respecter le patrimoine naturel.

Cela, redisons-le, dès maintenant ! Alors on ne peut que se tourner vers les responsables politiques qui doivent intervenir avec beaucoup de détermination, et ensemble, pour « changer le cap » dans l’urgence. La crise actuelle peut les y aider !

Якщо ми реагуємо швидко, ми уникли гіршого екологічного хаосу, ми мали мудрість, щоб зберегти частину цього викопного палива золоте дно для майбутніх поколінь ... І це буде добре для них, тому що ми знаємо, що для деяких видів використання енергія викопної енергії та, зокрема, нафта дуже довго не матиме економічно життєздатних замінників!

Тоді, після питання, поставленого Г. Беко (назва цього останнього розвитку), ми можемо роздумувати про різні інтерпретації тексту Г. Брассенса, коли він співав ...

« Mourons pour des idées, d’accord, mais de mort lente…D’accord, mais de mort lente ! »

Puisque notre propos voulait être une « brève synthèse », alors on retiendra de ce texte – plus long qu’initialement pensé ! – qu’avec la matière énergétique fossile nous avons eu le meilleur, mais à vouloir trop jouer avec le feu… nous avons préparé le pire ! A nous de jouer différemment, dès maintenant et dans l’urgence, pour montrer notre capacité à mieux maîtriser la suite de notre saga avec l’énergie.

- Дізнайтеся більше та обговорюйте форуми: енергія та ВВП: синтез


Зворотній зв'язок

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікований. Обов'язкові поля позначені *